"Що ж ми, вчителі, робимо в школі?..." Задали питання - відповідаю.

Сьогодні по телебаченню  почула виступ пана Лікарчука з приводу аналіза результатів ЗНО з української мови і була здивована коментарями. Оголосивши факт, що близько 23 тис. учнів в Україні не склали іспит з української мови, пан Лікарчук був вражений тим "...що ж робили школи, вчителі і учні 11 років?..."   Я не вчитель української мови та літератури, але якесь "дивне"  питання у людини, що має безпосереднє відношення до освіти?! А ще розумію, що кожен рік маю, як вчитель біології, результати ЗНО як достойні так і ті, що засмучують...
На запитання пана Лікарчука до вчителів, маю бажання відповісти, адже розумію - буде 17 червня і запитають мене, що робила я стільки років.

Я вчила,бо я вчитель! Докладала немало зусиль. Давала знання, використовуючи різноманітні методи, засоби. Мотивувала і вчила вчитися. Тільки крім бажання вчителя є бажання учнів, крім їх схільностей є ще їх здібності, можливості... А можливості до навчання у кожної дитини свої. Іноді за всі роки так і не знайдеш методу, прийому, щоб донести ці нелегки знання. А іспит - це підсумок, випробування, яке не кожен здатен пройти!
 А ще, працюючи, виховую дітей, намагаюсь  сформувати особистість, яка розуміє красу життя і бачить себе в ньому!
І все це в мене буде виходити в тому випадку, якщо сама буду особистістю, яку поважає суспільство і держава!
Ось мої думки, відповідь на питання пана Лікарчука:"Що ж ми, вчителі, робимо в школі?"І це думки, що стосуються безпосередньо учня і вчителя, а скільки ще нюансів...