Цветочный релакс в день последнего звонка, который оказался не последним...

   "Безмолвны и прекрасны цветы...В их красоте есть какая-то магия! Диву даёшься, как гармоничен мир растений! При жёстких требованиях, которые поставила им природа: расти там, где упали семена....без права на изменения условий...только приспособления, только компромисс с окружающим миром - тогда будет жизнь, цвет, новые     поколения...Жёсткие условия для жизни, но растения растут и радуют мир своей красотой, умиляют взор человека, привлекают  взор бабочки и кормят её, благодарят за помощь вкусняшками)))... Живут растения!Они ждут солнца и дождя! Ждёт вся земля результата их жизни!

   А нет дождя нет солнца!? Сперва гордо, терпеливо ждут, затем стоически терпят, пытаясь выжить, используя все возможности, запасы, силы...Не ищут так как  не могут - они ждут! И природа награждает и солнцем и дождём, " - так я размышляла, умиляясь цветами на клумбе и их гостями... 

                                

" А человек награждён природой возможностью выбора, активностью, мышлением, силой .... и так ли радует он окружающий мир, и так ли ждёт его деятельности природа, нуждается ли она в нём? Или не в радости и потребности дело...,"- бежали мысли дальше...

22 мая - Международный день биологического разнообразия.

Что это, биологическое разнообразие?
Биологическое разнообразие - это большое многообразие форм жизни в природе. Все виды сформировались в процессе эволюции в результате тесного взаимодействия между собой и природой. Каждый,  маленький, незначительный на наш взгляд вид, есть частью огромной целостной природной системы и играет в ней отведенную ему матушкой природой роль.
Зачем об этом говорить? Зачем уделять  этому внимание?

"Що ж ми, вчителі, робимо в школі?..." Задали питання - відповідаю.

Сьогодні по телебаченню  почула виступ пана Лікарчука з приводу аналіза результатів ЗНО з української мови і була здивована коментарями. Оголосивши факт, що близько 23 тис. учнів в Україні не склали іспит з української мови, пан Лікарчук був вражений тим "...що ж робили школи, вчителі і учні 11 років?..."   Я не вчитель української мови та літератури, але якесь "дивне"  питання у людини, що має безпосереднє відношення до освіти?! А ще розумію, що кожен рік маю, як вчитель біології, результати ЗНО як достойні так і ті, що засмучують...
На запитання пана Лікарчука до вчителів, маю бажання відповісти, адже розумію - буде 17 червня і запитають мене, що робила я стільки років.

МИ ПАМ'ЯТАЄМО!

 

День Перемоги! Свято пам'яті і подяки, спогадів і віри!

   Війна покликала і залишила собі мільйони! Ми пам'ятаємо і пишаємося захисниками! Вони любили життя і захищали його!

 Напередодні свята в нашому 8а відбулася виховна година "Ми пам'ятаємо!" присвячена Дню Перемоги! Учні принесли фото, нагороди, посвідчення армійців: своїх дідусів, бабусь, тих, хто відноситься до їх родин і приймав участь в тій страшній війні. Хто здобув Перемогу 1945-го!

Методи і прийомчики))

   Питання мотивації учнів на уроках не втрачає своєї актуальності. Готуючись до уроків,  кожен раз намагаєшся знайти якісь методи і прийомчики)) щоб зацікавити дітей, заволодіти їх увагою і, що складніше, утримати її! 

   Хочу поділитися двома прийомами, які я використовую на уроках. У методичній літературі вони зустрічаєтья під назвою "асоціативний кущ" та "сінквейн". Чому саме двома і чому в одній статті про два прийоми одночасно? Справа в тому, що ці два прийоми я використовую на різних етапах вивчення однієї теми.